2-а хронiкиРозділ 32 |
|
1 |
|
2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим, |
|
3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому. |
|
4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“ |
|
5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в. |
|
6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи: |
|
7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним. |
|
8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя. |
|
9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати: |
|
10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі? |
|
11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя. |
|
12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити? |
|
13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки? |
|
14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки? |
|
15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“ |
|
16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію. |
|
17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“ |
|
18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто. |
|
19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук. |
|
20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба. |
|
21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м. |
|
22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло. |
|
23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів! |
|
24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака. |
|
25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м. |
|
26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії. |
|
27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі, |
|
28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д. |
|
29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток. |
|
30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х. |
|
31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці. |
|
32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
|
33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я. |
2-я ЛетописьГлава 32 |
|
1 |
|
2 Езекия знал, что Сеннахирим пришёл к Иерусалиму, чтобы напасть на него. |
|
3 Он поговорил со своими приближёнными и с военачальниками, и все они согласились перекрыть воду в источниках, которые располагались за пределами города. Эти приближённые и военачальники помогли Езекии. |
|
4 Множество народа собралось вместе, и люди остановили все источники и поток, протекавший через страну. Они сказали: |
|
5 Езекия укрепил Иерусалим. Он заново отстроил все части стены, которые были разрушены, построил башни на стене, а также построил вторую стену снаружи. Он завершил укрепительные сооружения, располагавшиеся с восточной стороны старой части Иерусалима, а также заготовил много оружия и щитов. |
|
6 |
|
7 |
|
8 На стороне ассирийского царя — люди, а с нами Господь, Бог наш! Наш Бог поможет нам и будет сражаться в наших битвах!» Так Езекия, иудейский царь, ободрил людей и дал им почувствовать в себе силу. |
|
9 |
|
10 Они сказали: |
|
11 Езекия обманывает вас. Он обманом заставил вас сидеть в Иерусалиме, чтобы вы умерли от голода и жажды. Езекия сказал вам: „Господь, Бог наш, спасёт нас от ассирийского царя”. |
|
12 Езекия сам разрушил высоты и алтари, где люди поклонялись Господу. Он сказал вам, народу Иудеи и Иерусалима, что вы должны поклоняться и сжигать благовонное курение только на одном алтаре. |
|
13 Разве вы не знаете, что я и мои предки сделали со всеми народами в других странах? Боги других стран не могли спасти свои народы. Эти боги не могли остановить меня от истребления их народов. |
|
14 Мои предки уничтожили эти страны. Нет бога, который мог бы остановить меня от истребления его народа. Так неужели вы думаете, что ваш Бог может спасти вас от меня? |
|
15 Не позволяйте Езекии дурачить и обманывать вас. Не верьте ему, потому что ни один бог ни одного народа и царства не в силах был спасти свой народ от меня или моих предков. Так не думайте, что ваш Бог может остановить меня и не дать мне уничтожить вас”». |
|
16 |
|
17 Царь Ассирии также написал послания, в которых оскорблял Господа, Бога Израиля. Вот что ассирийский царь говорил в этих послани ях: |
|
18 Затем слуги ассирийского царя стали громко кричать на еврейском языке жителям Иерусалима, которые сидели на городской стене, чтобы запугать их и захватить город. |
|
19 Эти слуги стали оскорблять Бога Иерусалима, а также поносить рукотворных богов, которым поклонялись народы земли. |
|
20 |
|
21 Тогда Господь послал Ангела в лагерь ассирийского царя. Этот Ангел убил всех воинов, вождей и начальников в ассирийском войске. И тогда царь вернулся в свою страну, и всему его народу было стыдно за него. Он вошёл в храм своего бога, и некоторые из его же сыновей убили его там своими мечами. |
|
22 Так Господь спас Езекию и жителей Иерусалима от Сеннахирима, ассирийского царя, и от других народов. Господь дал Езекии и жителям Иерусалима мир повсюду. |
|
23 Многие тогда приносили в Иерусалим дары Господу, а также ценные вещи Езекии, иудейскому царю. С тех пор Езекия стал уважаем в глазах всех народов. |
|
24 В это время Езекия заболел и находился при смерти. Когда царь помолился Господу, Он ответил Езекии, подав ему знак. |
|
25 Бог был добр к Езекии, но он не отвечал тем же на доброту Бога. Сердце Езекии возгордилось, и поэтому Бог разгневался на Езекию, на народ Иудеи и Иерусалима. |
|
26 Но Езекия и люди, которые жили в Иерусалиме, покаялись, смирились перед Господом и перестали гордиться. И тогда гнев Господа не поражал их, пока Езекия был жив. |
|
27 |
|
28 У Езекии были кладовые для зерна, молодого вина и масла, которые народ присылал ему. У него были стойла для всего крупного рогатого скота и для овец. |
|
29 Езекия также построил много городов. У него были многочисленные стада овец и крупного рогатого скота. Бог дал Езекии большое богатство. |
|
30 |
|
31 Однажды вожди Вавилона отправили послов к Езекии спросить о знамении, которое произошло в земле. Когда они пришли, Бог оставил Езекию одного, чтобы испытать его и узнать всё, что у Езекии на сердце. |
|
32 |
|
33 Езекия умер и был похоронен со своими предками. Его похоронили на холме, где находятся могилы потомков Давида. Весь народ Иудеи и жители Иерусалима почтили Езекию, когда он умер. Новым царём после Езекии стал его сын Манассия. |
2-а хронiкиРозділ 32 |
2-я ЛетописьГлава 32 |
|
1 |
1 |
|
2 І побачив Єзекі́я, що прийшов Санхері́в, і що він заду́мує війну на Єрусалим, |
2 Езекия знал, что Сеннахирим пришёл к Иерусалиму, чтобы напасть на него. |
|
3 то він нара́дився зо своїми зверхниками та своїми ли́царями позатика́ти джере́льні во́ди, що назовні міста. І вони допомогли йому. |
3 Он поговорил со своими приближёнными и с военачальниками, и все они согласились перекрыть воду в источниках, которые располагались за пределами города. Эти приближённые и военачальники помогли Езекии. |
|
4 І було зі́брано багато народу, і вони позатика́ли всі джере́ла й поті́к, що плив у Краю́, говорячи: „На́що б мали так багато води асирійські царі, коли при́йдуть?“ |
4 Множество народа собралось вместе, и люди остановили все источники и поток, протекавший через страну. Они сказали: |
|
5 І він підбадьорився, і забудував увесь ви́ломаний мур, і поставив на нього ба́шту, а поза тим муром — інший мур, і зміцни́в Мілло в Давидовому Місті, і наробив багато ра́тищ та щиті́в. |
5 Езекия укрепил Иерусалим. Он заново отстроил все части стены, которые были разрушены, построил башни на стене, а также построил вторую стену снаружи. Он завершил укрепительные сооружения, располагавшиеся с восточной стороны старой части Иерусалима, а также заготовил много оружия и щитов. |
|
6 І понаставляв він над народом військо́вих зверхників, і зібрав їх до себе, на майда́н біля місько́ї брами, і промовляв до їхнього серця, говорячи: |
6 |
|
7 „Будьте міцні́ та будьте мужні, не бійтеся й не жахайтеся перед асирійським царем та перед усім тим на́товпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним. |
7 |
|
8 З ним раме́но тіле́сне, а з нами Господь, Бог наш, щоб допомагати нам та воюва́ти наші ві́йни!“ І оперся народ на слова Єзекії, Юдиного царя. |
8 На стороне ассирийского царя — люди, а с нами Господь, Бог наш! Наш Бог поможет нам и будет сражаться в наших битвах!» Так Езекия, иудейский царь, ободрил людей и дал им почувствовать в себе силу. |
|
9 По цьому послав Санхері́в, асирійський цар, своїх рабів до Єрусалиму, — а він сам таборува́в проти Лахішу, і вся сила його була́ з ним, — до Єзекії, Юдиного царя, і до всього Юди, що в Єрусалимі, сказати: |
9 |
|
10 „Так говорить Санхері́в, цар асирійський: На що́ ви сподіва́єтесь і сидите в обло́зі в Єрусалимі? |
10 Они сказали: |
|
11 Оце Єзекія намовляє вас, щоб дати вас на смерть від голоду та від спра́ги, кажучи: Господь, Бог наш, урятує нас від руки асирійського царя. |
11 Езекия обманывает вас. Он обманом заставил вас сидеть в Иерусалиме, чтобы вы умерли от голода и жажды. Езекия сказал вам: „Господь, Бог наш, спасёт нас от ассирийского царя”. |
|
12 Чи ж не він, Єзекія, поруйнував па́гірки його та же́ртівники його, і сказав до Юди та до Єрусалиму, говорячи: Перед одним же́ртівником будете вклонятися й на ньому бу́дете кадити? |
12 Езекия сам разрушил высоты и алтари, где люди поклонялись Господу. Он сказал вам, народу Иудеи и Иерусалима, что вы должны поклоняться и сжигать благовонное курение только на одном алтаре. |
|
13 Чи ж ви не знаєте, що́ зробив я та батьки мої всім наро́дам земель? Чи справді могли бо́ги наро́дів тих країв урятувати свій край від моєї руки? |
13 Разве вы не знаете, что я и мои предки сделали со всеми народами в других странах? Боги других стран не могли спасти свои народы. Эти боги не могли остановить меня от истребления их народов. |
|
14 Хто́ з-поміж усіх богів цих народів, яких мої батьки вчинили закляттям, міг урятувати свій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урятувати вас від моєї руки? |
14 Мои предки уничтожили эти страны. Нет бога, который мог бы остановить меня от истребления его народа. Так неужели вы думаете, что ваш Бог может спасти вас от меня? |
|
15 А тепер нехай не обманює вас Єзекія, і нехай не зво́дить вас, як оце. І не вірте йому, бо не зміг жо́ден бог жо́дного наро́ду та царства врятувати свого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші бо́ги не врятують вас від моєї руки!“ |
15 Не позволяйте Езекии дурачить и обманывать вас. Не верьте ему, потому что ни один бог ни одного народа и царства не в силах был спасти свой народ от меня или моих предков. Так не думайте, что ваш Бог может остановить меня и не дать мне уничтожить вас”». |
|
16 І ще говорили його раби на Господа, Бога, та на Його раба Єзекію. |
16 |
|
17 І писав він листи́ з ла́йкою на Господа, Ізраїлевого Бога, і говорив на Нього таке: „Як бо́ги народів тих країв не спасли свого народу від моєї руки, так не спасе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!“ |
17 Царь Ассирии также написал послания, в которых оскорблял Господа, Бога Израиля. Вот что ассирийский царь говорил в этих послани ях: |
|
18 І кли́кали вони сильним голосом по-юде́йському до єрусалимського народу, що був на мурі, щоб настраши́ти їх та налякати їх, щоб здобути місто. |
18 Затем слуги ассирийского царя стали громко кричать на еврейском языке жителям Иерусалима, которые сидели на городской стене, чтобы запугать их и захватить город. |
|
19 І говорили вони на Бога єрусалимського, як на богі́в землі, чин лю́дських рук. |
19 Эти слуги стали оскорблять Бога Иерусалима, а также поносить рукотворных богов, которым поклонялись народы земли. |
|
20 І молився цар Єзекія та пророк Ісая, син Амосів, про це, і кликали до неба. |
20 |
|
21 І послав Господь Ангола, і він вигубив кожного хороброго вояка́, і володаря, і зве́рхника в табо́рі царя асирійського, і той вернувся з со́ромом обличчя до кра́ю свого. А коли він прийшов до дому бога свого, то дехто з тих, що вийшли з нутра́ його, вбили його там мече́м. |
21 Тогда Господь послал Ангела в лагерь ассирийского царя. Этот Ангел убил всех воинов, вождей и начальников в ассирийском войске. И тогда царь вернулся в свою страну, и всему его народу было стыдно за него. Он вошёл в храм своего бога, и некоторые из его же сыновей убили его там своими мечами. |
|
22 І спас Господь Єзекію та єрусалимських ме́шканців від руки Санхеріва, царя асирійського, та від руки всякого, і дав їм мир навко́ло. |
22 Так Господь спас Езекию и жителей Иерусалима от Сеннахирима, ассирийского царя, и от других народов. Господь дал Езекии и жителям Иерусалима мир повсюду. |
|
23 І багато-хто прино́сили да́ра для Господа до Єрусалиму та дорогоцінні речі для Єзекії, Юдиного царя. І він по цьо́му піднісся в оча́х усіх наро́дів! |
23 Многие тогда приносили в Иерусалим дары Господу, а также ценные вещи Езекии, иудейскому царю. С тех пор Езекия стал уважаем в глазах всех народов. |
|
24 Тими днями занеду́жав Єзекія смертельно. І він молився до Господа, — і Він відповів йому, і дав йому знака. |
24 В это время Езекия заболел и находился при смерти. Когда царь помолился Господу, Он ответил Езекии, подав ему знак. |
|
25 Та Єзекія не віддав так, як було зро́блено йому, бо запишни́лося серце його. І був гнів Божий на нього, і на Юдею, та на Єрусали́м. |
25 Бог был добр к Езекии, но он не отвечал тем же на доброту Бога. Сердце Езекии возгордилось, и поэтому Бог разгневался на Езекию, на народ Иудеи и Иерусалима. |
|
26 Але впокори́вся Єзекія в пишноті серця свого, він та ме́шканці Єрусалиму, — і не прийшов на них Господній гнів за днів Єзекії. |
26 Но Езекия и люди, которые жили в Иерусалиме, покаялись, смирились перед Господом и перестали гордиться. И тогда гнев Господа не поражал их, пока Езекия был жив. |
|
27 І було в Єзекії дуже багато багатства та слави, і він поробив собі скарбни́ці на срібло й на золото, та на камінь дорогий, і на па́хощі, і на щити́, і на всякі дорогі речі, |
27 |
|
28 і клуні́ на врожай збі́жжя, і виноградного соку, і свіжої оливи, і жолоби́ для всякої худоби, і жолоби́ для чері́д. |
28 У Езекии были кладовые для зерна, молодого вина и масла, которые народ присылал ему. У него были стойла для всего крупного рогатого скота и для овец. |
|
29 І побудував він собі міста́, і мав великий набу́ток худоби дрібно́ї та худоби великої, бо Бог дав йому́ дуже великий маєток. |
29 Езекия также построил много городов. У него были многочисленные стада овец и крупного рогатого скота. Бог дал Езекии большое богатство. |
|
30 І він, Єзекія, заткнув вихід води горі́шнього Ґіхону, і вивів її вдоли́ну на за́хід від Давидового Міста. І мав Єзекія у́спіх в усіх своїх діла́х. |
30 |
|
31 Тільки при посла́х вавилонських зверхників, посланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю́, залишив був його Бог, щоб ви́пробувати його, щоб пізнати все в його серці. |
31 Однажды вожди Вавилона отправили послов к Езекии спросить о знамении, которое произошло в земле. Когда они пришли, Бог оставил Езекию одного, чтобы испытать его и узнать всё, что у Езекии на сердце. |
|
32 А решта діл Єзекії та його чесно́ти, — ото вони описані в видіннях пророка Ісаї, Амосового сина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих. |
32 |
|
33 І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його на узбі́ччях гробі́в Давидових синів, і віддали́ йому честь по смерті його, — уся Юдея та ме́шканці Єрусалиму. А замість нього зацарював син його Манасі́я. |
33 Езекия умер и был похоронен со своими предками. Его похоронили на холме, где находятся могилы потомков Давида. Весь народ Иудеи и жители Иерусалима почтили Езекию, когда он умер. Новым царём после Езекии стал его сын Манассия. |